Header Ads

Для чого Трамп сіє хаос в міжнародній політиці


Для чого Трамп сіє хаос в міжнародній політиці



Зовнішньополітичні ініціативи Дональда Трампа наштовхують на думку, що його абсолютна необізнаність з предметом може мати два наслідки. Передачу цієї теми "на відкуп" професіоналам з Держдепу, або рух ситуації в бік апокаліпсису

Мабуть, найбільш масштабною зовнішньополітичною ініціативою Дональд Трампа на даний момент була пропозиція про масштабне роззброєння двох власників найбільших ядерних арсеналів. "Давайте подивимося, чи не можна домогтися гарних домовленостей з Росією. Для початку, я вважаю, що ядерну зброю треба скорочувати, і скорочувати дуже істотно, це могло б бути складовою частиною цього процесу ", -. заявив Трамп в інтерв'ю Times. При чому це не була випадкова імпровізація – схожий був озвучений після того і в інтерв’ю Bild

Ця миротворча ініціатива чомусь не викликала приступу бурхливого захоплення в Кремлі. "Новій адміністрації США не слід вважати скасування санкцій важелем для отримання поступок від Росії. Обама намагався цього домогтися. РРезультат відомий", - прокоментував ініціативу один з найбільш впливових депутатів Ради Федерації Олексій Пушков. Санкції - це "не питання російського порядку денного" як всередині країни, так і в ході спілкування з представниками іноземних держав, заявив прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков.

Ця реакція, насправді, є більш ніж сподіваною – з двох причин. По-перше, скорочення ядерного арсеналу до меж, менших ніж передбачені договором СНВ-3, підписаним в 2010 році в Празі (на більше ніж 700 одиниць ядерної зброї – і не більше ніж 1550 ядерних зарядів "на брата"), для Росії неприйнятне. Бо в разі такого скорочення може статись ситуація, за якої відносно невеликий ядерний арсенал буде більш-менш нейтралізований (ударами високоточною зброєю по місцях базування, системами протиракетного захисту – чим завгодно) – а без нього Росія стане Верхньою Вольтою без ракет. Путін тверезо оцінює шанси "відродженої армії Росії" в лобовому конфлікті зі США (який стане можливим в разі взаємонейтралізації сил ядерного стримування). Тому ядерний арсенал Росія не зменшить – які би блага їй не обіцяли.

А по-друге, все це до болю схоже на обамівське "пере завантаження", яке теж починалось саме із розмов про необхідність роззброєння. Що не додає заявам Трампа популярності серед російських очільників.

Втім, курс на погіршення стосунків з Росією можна було б розглядати як перехід від передвиборної риторики до суворих політичних буднів. Якщо б не той факт, що дратуючи Кремль, Трамп встигає полаятись ще й з Берліном та Парижем на додачу.

В інтерв'ю виданням Bild і Times Трамп назває політику Ангели Меркель щодо прийому біженців "катастрофічною помилкою". При тому пов'язуючи напад на різдвяний ярмарок в Берліні з міграційною кризою. А також високо оцінює Брексіт – і натякає, що перший випадок виходу з ЄС може стати не єдиним. Для повноти картини обраний президент США називає НАТО "застарілою організацією".

Меркель констатувала що відтепер "доля Європи тільки в наших руках". Олланд видав у відповідь тираду про те, що ЄС "не потребує зовнішніх радників" щодо своїх внутрішніх справ. А НАТО зстаріє тоді, коли "застаріють загрози", від яких блок береже світ.

В сухому залишку двох найбільш масштабних зовнішньополітичних висловлювань обраного президента США бачиться наступне. Трамп зумів заставити Кремль задуматись, чи такою вже великою перемогою є для Росії факт президентства авантюрного бізнесмена.

При тому обраний президент США встиг добряче посваритись з Європою, перевівши дискусію з площини міжнародної політики в площину практично що особистих образ. І все це, помітимо, ще до того, як відбулась його інавгурація. При тому безсистемний і нелогічний характер вчинків обраного президента наштовхує на думку, що все це є результатом глибокого і абсолютно щирого нерозуміння, як, коли і з ким можна говорити про зовнішньополітичні плани. За таких умов, міжнародну політику краще віддати на відкуп професіоналам з Держдепу, і в міру хитрому та дипломатичному Рексу Тіллерсону, який, ймовірно, таки стане держсекретарем США. В іншому випадку на світ чекає чимало неприємних хвилин, а й без того розбалансований міжнародний порядок, плавно рушить в бік цілковитого хаосу та "війни всіх проти всіх".

Джерело depo.ua