Header Ads

Чудовий бандерівський анекдот про війну з Росією



Чудовий бандерівський анекдот про війну з Росією






Дзвінок, Путін знімає слухавку.

- Гальо, пане президенте, ту Місько зі Станіславова. Телефоную, жеби вам вповісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо.

- Харашо Міша, ето действительно важная новость. А большая у вас армия?

- Ну, зара… Я, Влодко, сусід Стефко і всі, шо ту в преферанс грали. То нас разом вісім.

- Должен сказать тебе, Миша, что у меня в армие 100 тисяч людей, каторие только ждут маево приказа.

- Холєра, я зара вам віддзвоню.

За якийсь час…

- Гальо, прошу пана президента, стан війни не скасовано. До нас приєдналося ше штири хлопаки з сусідньої кнайпи.

- Должен сказать тебе, Миша, что со времени нашего последнего разгавора я увеличил армию до 200 тисяч человек.

- Най го холєра вхопе! Я ще зателефоную.

За якийсь час…

- Слава Йсу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся вицофати з тої войни.

- Неужели? Очень жаль. А почему это вы вдруг передумали?

- Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили, і вздріли, що же в нас маленький цвинтар. Де жи ми вас всіх закопаємо?